Гроші мають ходити за студентом

Андрій Мацола

Система персональних грантів є тією філософією, яка здатна серйозно змінити стан справ у системі української освіти.

Як зробити можливою в Україні так звану "американську мрію", як увімкнути "соціальні ліфти"? Це питання турбує мене вже тривалий час. Не маю сумніву, що справді успішною наша країна зможе стати лише тоді, коли досягнення особистого успіху перестане залежати від наявності коштів та "зав’язків", а зумовлюватиметься, в першу чергу, талантом, наполегливістю та працелюбністю конкретної людини.

Самореалізація та успіх нерозривно пов’язані з якістю освіти. А якість освіти включає два головних компоненти: доступність професійної та вищої освіти, а також глибина знань та дослідницьких можливостей, які надає освітня система (включно з наукою). Якщо після запровадження зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників шкіл (ЗНО) питання доступності освіти вирішене хоча б частково, то з другим компонентом — якістю і практичною корисністю знань — ситуація навряд чи задовільна, навіть з врахуванням ухвалення нового закону “Про освіту” восени цього року.

Реальні покращення в системі освіти (і насамперед це стосується вищої школи) можливі лише з посиленням мотивації сумлінно навчатись кожного окремого учня й студента з одного боку, та в посиленні мотивації вишів надавати освіту найвищої якості, яка була би конкурентоспроможною в світі, з іншого.

Погодьтесь, якщо пересічний студент добре знає, що після здобуття диплома хоч бакалавра, хоч магістра, йому доведеться фактично перенавчатись вже на робочому місці, чи є в нього мотивація так вже глибоко студіювати обраний фах? Своєю чергою ректори вишів, що одержують фінансування відповідно до узгодженого з Міністерством освіти і науки так званого "державного замовлення", переважно не поспішають модернізовувати свої навчальні заклади до потреб часу.

Як же розірвати це замкнене коло? Вихід варто шукати через аналогії.

Як менеджер, я не можу не вітати запровадження принципу "гроші ходять за пацієнтом", що запроваджується згідно з нещодавно ухваленою медичною реформою. Справді, хіба ж не людина проголошена Конституцією України найвищою цінністю, хіба ж не потреби окремо взятої особистості мають стати орієнтиром в розбудові соціальної архітектури європейської України?

Якщо саме кількість пацієнтів, які отримали якісні медичні послуги, є критерієм для фінансування медичного закладу, то чи можливо запровадити аналогічну систему в освітній сфері? На мою думку, так, і не лише можливо, але й необхідно.

Принцип "гроші ходять за пацієнтом" може бути перенесений в освіту через персональні гранти на здобуття освіти та наукову діяльність.

Зміст концепції персональних грантів можна описати наступним чином:

1. Результат ЗНО випускника школи є не лише підставою його участі в конкурсі того чи іншого вишу, але й визначає розмір персонального гранту на здобуття освіти та наукову діяльність. Ті, чиї результати ЗНО нижчі середніх по країні, втрачають право на здобуття вищої освіти за рахунок коштів платників податків. Це справедливий підхід.

Мається на увазі щорічне виведення середнього результату ЗНО по всій країні (сума всіх балів/к-сть тих, хто складає ЗНО). До прикладу, середній результат по країні з ЗНО (із перерахунку на 1 предмет) становить 153,37 балів. Отже, державне фінансування = персональні гранти зможуть одержати лише ті, в кого результат вищий за 153,37 балів.

За пропонованою схемою, наприклад, якщо інститут набирає студентів із середнім балом нижчим за 153,37, то такі студенти будуть самі оплачувати своє навчання. Зараз же інститути часто отримують держзамовлення на сотні студентів, і набирає на ці місця в тому числі абітурієнтів з нижчими за середній рівень результатами ЗНО, а ми, платники податків, платимо за навчання цих студентів. Ідея в тому, щоби скасувати таку практику.

2. Вищий навчальний заклад (включно з професійними закладами освіти І-ІІ рівня акредитації) одержують державне фінансування через перерахування персональних грантів своїх студентів. Серед іншого, такий підхід урівняє приватні та державні виші, спонукатиме керівництво навчальних закладів підвищувати конкурентність освіти, боротись за абітурієнта-відмінника.

3. Персональний грант на освіту та наукову діяльність нараховується на індивідуальні казначейські рахунки та включає в себе наступне:

• оплата вартості повного курсу навчання на бакалавраті за обраною спеціальністю, що розраховується на основі середніх ринкових цін по країні, — для абітурієнтів, які здобули найвищі, високі та вищі за середні показники ЗНО;
• оплата додаткових можливостей в процесі навчання — паралельне дистанційне навчання в інших вишах, в тому числі зарубіжних; участь в науково-практичних конференціях та інших подібних заходах, придбання літератури, доступ до електронних бібліотек і баз даних тощо — для абітурієнтів, що здобули найвищі показники ЗНО;
• оплата оренди місця проживання (в тому числі в гуртожитках вишів) — для абітурієнтів, що здобули найвищі, високі та вищі середнього показники ЗНО;
• витрати на особисте утримання (аналог сучасної стипендії) — для абітурієнтів, що здобули найвищі та високі показники ЗНО.

4. У процесі навчання можливий перегляд розміру персонального гранту, а також його позбавлення — виключно залежно від успіхів у навчанні.

Наприклад, випускник школи здав ЗНО на найвищі бали, одержав кошти й на освіту в престижному університеті, й на здобуття додаткових можливостей, і на проживання та особисте утримання, але вже на першому курсі втратив інтерес до навчання. В такому випадку за результатами, приміром, першої екзаменаційної сесії такий студент може бути позбавлений частини гранту, а якщо не "візьметься за голову" й у другому семестрі, то за результатами другої екзаменаційної сесії може бути повністю позбавлений гранту. І якщо він таки захоче продовжити навчання, йому доведеться оплачувати все за власний кошт.

Система персональних грантів на здобуття освіти та наукову діяльність є тією філософією, яка здатна серйозно змінити стан справ у системі вітчизняної освіти, пробудити ентузіазм та мотивацію як студентів, так і керманичів вишів. Це шанс на якісну освіту, на те, що молодь не їхатиме з країни з квитком в один кінець. Не буде якісної освіти — не буде розвитку України.

Блог опублікований на сайті ТСН.