"Успіх залежить від ставлення до улюбленої справи", - Андрій Мацола

Відомий бізнесмен, пивовар Андрій Мацола поділився історією створення своєї компанії Перша приватна броварня, котра сьогодні є одним з лідерів українського пивоваріння.

"Успіх залежить від ставлення до улюбленої справи. Якщо ваша ідея стає сенсом вашого життя, ви обов'язково її реалізуєте", - зазначає пивовар на своїй сторінці у facebook. У своєму дописі Андрій Миколайович розповідає як починалася робота компанії, про те як було складно на початках, як сам вручну мив пляшки:

В кінці 90-х я побачив на ринку вільну нішу — пиво. В той час в Україні ще не було культури споживання цього напою — куди популярнішою була дешева горілка. І це дуже різало око після візитів до Європи, де ситуація була кардинально іншою: пиво займало на ринку лідируючі позиції, а купували цей напій не заради сп'яніння — це був стиль життя, культура. В пиві для європейців був першочерговим смак, а не градус. Все це мене надзвичайно захопило. Мені захотілося прищепити любов до цього напою й у нас.

Я поїхав шукати обладнання для невеликого заводу в Австрію й Угорщину, паралельно розбираючись в ситуації. Раніше я ніколи нічого не виготовляв. Це була справжня авантюра й шалений ризик. Але мені настільки хотілося займається пивом, що я вже не міг себе зупинити. У підсумку витратив всі заощадження сім'ї й в 2002 році купив завод потужністю 5000 літрів на добу. За мірками пивоварів це були мізерно малі об’єми. Але головне, що я став розносити по точках у Львові вже не чужу, а свою продукцію. Нашою першою ластівкою стало «Закарпатське», яке й досі для багатьох залишається улюбленим пивом, і вже стало одним з лідерів українського ринку.

Пригадую, як було складно на старті. Не вміючи плавати, я стрибнув у воду й розумів, що дуже ризикую. Плюс спочатку я був змушений дуже багато робити сам. Наприклад, сам їхав в поліграфію і забирав етикетки на пляшки з друку)) Добре пам'ятаю момент, як одного разу повернувся додому й поклав на столі пачку етикеток від «Закарпатського». Старший син, якому тоді було 4 роки, взяв їх, почав гратися, але впустив з рук, і вони розлетілися по підлозі. «Обережно, не розкидай гроші», — сказав я синові. «Тату, але це ж не гроші, а просто папірці», — по-дитячому прямо відповів син. «Скоро це будуть гроші. Великі гроші..», — відповів я, не замислюючись. Відпочив пару годин і пішов ... мити пляшки. Вручну. Справа в тому, що угорці трохи обманули мене, як пивовара-новачка, з обладнанням. І замість пляшкомийної машини продали просто ополіскувач для пляшок. Я тоді не розумів різниці й купив, побачивши, що ставиш пляшку, і її поливає струменем води … Ось так ми тимчасово залишилися без мийки. Був тільки один вихід — мити вручну йоржиком з миючим засобом для посуду, а потім ополіскувати за допомогою дорогої угорської машини)) Мили склотару прямо в дворі — в тому самому місці, де зараз львівський завод ППБ. У мене був не новий, але солідний на ті часи позашляховик Mitsubishi Pajero. І всі співробітники дуже сміялися, коли я приїжджав, діставав з багажника білий халат, рукавички й починав вручну мити пляшку за пляшкою. В середньому ми мили руками 2000 пляшок в день! Це було важко. Але я повинен був робити це своїми руками, щоб надихнути своїх співробітників. Це тривало до тих пір, поки ми не зібрали гроші на нормальну посудомийну машину. В підсумку я кілька місяців щоночі мив пляшки. А вранці, коли на заводі починалася нова зміна, їхав додому, щоб кілька годин поспати.

Вже через роки, коли в нас з'явилися два величезних заводи в Києві й у Львові, при закупівлі нового обладнання багато хто дивувався, чому Мацола так багато уваги приділяє посудомийним машинам. Чому вимагає найкращу, повністю з нержавіючої сталі, найвисокотехнологічнішу? Тому що я пам'ятаю, що таке йоржиком за ніч помити 2000 пляшок))

Ну а повертаючись до створення заводу, то пляшки вручну мили не дарма. Через рік після запуску ми вже займали 10% пивного ринку у Львові. Тоді ми починали з наливу 5000 літрів на добу. Сьогодні наші заводи розливають більше мільйона літрів в день. І це тільки юність нашої компанії — ми готуємо багато нових проектів і сюрпризів.